Про неоднозначну втрату

Неоднозначна втрата на невизначений термін руйнує людські стосунки, спричиняючи травму та „застигле горе“ (заморожену скорботу). Хоча обговорення цього унікального виду втрати є відносно новим у професійній літературі та навчальних курсах, модель неоднозначної втрати зараз широко застосовується та досліджується як у Сполучених Штатах, так і на міжнародному рівні

Досвід показує, що ми не можемо розпізнати неоднозначну втрату в інших, поки не визнаємо свою власну. Для доктора Босс її неоднозначні втрати були пов'язані з імміграцією, залежністю, розлученням та старінням батьків. Ваша історія буде іншою, і дещо з неї може включати більш катастрофічні неоднозначні втрати, такі як війна, геноцид, рабство, голокост, стихійні лиха, катастрофічні хвороби або черепно-мозкові травми. Сповнені невизначеності, такі втрати неможливо повністю подолати чи вирішити, проте їх можуть визнати та підтримати фахівці або спільнота. Як сказав доктору Босс один терапевт, розмірковуючи про власний досвід неоднозначної втрати: „Це непросто, але нестерпну ситуацію можна витримувати нескінченно довго. Я можу витримати це незнання“. І справді, ми всі спроможні на це, коли мусимо, адже завжди може існувати ситуація втрати, яка залишається нез'ясованою

Дослідження та клінічна робота свідчать про те, що неоднозначна втрата — це реляційний розлад (розлад взаємин), спричинений браком фактів навколо втрати близької людини. Це не є індивідуальною патологією, оскільки проблема виникає із зовнішнього контексту, а не з самої психіки. З цього випливає, що реляційні втручання — такі як допомога на рівні сім'ї та громади — будуть ефективнішими, ніж індивідуальна терапія. Коли близька людина зникає, члени родини, що залишилися (особливо батьки та маленькі діти), прагнуть триматися разом і чинитимуть опір терапії, якщо вона передбачає ще більшу розлуку. Крім того, сім'ї з острівних або більш східних культур зазвичай орієнтовані на громаду і можуть не вірити в користь індивідуальної психотерапії. Це лише деякі з причин, чому сімейна та общинна терапія та інтервенції часто є пріоритетними методами лікування при неоднозначній втраті